В Україні існує три загальнонаціональних і кілька регіональних об’єднань ріелтерів. Ініціатором їх об’єднання виступив Президент Міжнародного Фонду Нерухомості Норман Флінн. На його думку, це зміцнить ринок і зробить його прозорішим. Сьогодні переговори про об’єднання ведуть АСНУ і Союз фахівців з нерухомості України.
У цілому всі професійні організації в Україні охоплюють тільки 10% брокерів. І темпи вступу залишаються низькими: на місяць - 10-15 осіб або 1-2 фірми залежно від формату об’єднання. Це дуже мало, оскільки всього на вітчизняному ринку нерухомості працює до 100 тис. людей. Для порівняння, в Національну асоціацію ріелтерів США входить 90% співробітників. І ця організація належить до п’ятірки найвпливовіших професійних об’єднань країни.
«Такому небажанню ріелтерів кудись вступати є пояснення, - каже Президент Союзу фахівців з нерухомості України Олександр Рубанов. - Організація повинна створювати для своїх членів конкурентні переваги перед іншими учасниками ринку. У нас поки з цим не справляються». Головним чином тому, що клієнтів не цікавить: чи є його брокер або компанія членом громадської організації та яку репутацію там має.



Причина колапсу на ринку столичної забудови - не світова фінансова криза, подорожчання будматеріалів чи зменшення попиту через брак ліквідності у населення та банків. Усе - від можливого браку електрики.
Спершу розглянемо економічний фактор. Ціни на електроенергію встановлює НКРЕ, відповідно до інвестиційних програм «Київенерго», і закладає ці кошти в тариф. Крім цього, є затверджена плата за підключення до електромережі. Тож не важливо, чи то новий об’єкт, чи модернізація старого, якщо треба нові потужності - плати за підключення, каже голова правління ЗАТ «Компанія «Київенергохолдинг» Юрій Бондар. Ці гроші перераховуються на окремий рахунок «Київенерго», звідки гроші можуть бути зняті лише на розвиток мереж.
Отже кошти є. Що ж із об’ємами електрики, необхідними для розвитку міста? Вони, виявляється теж є. Номінальна потужність 3-х працюючих у Києві ТЕЦ - 1380 МВт. Тоді як споживання: влітку - 1100-1200 МВт, взимку - 1650-1700 МВт. Нестачу потужностей у період морозів місто купує із зовнішнього кільця і постачає споживачів безе збоїв.
Тож єдиною реальною загрозою нового будівництва в Києві є сам Київ, а точніше його земля, чи ще конкретніше - її відсутність. На сесію Київради 28-го серпня депутати вже винесли питання про затвердження схеми розвитку електромережі міста. Відповідно до якого Київзем має вивчити наявність на мапі міста «білих плям», по яких ще можна прокласти силові кабелі. Інакше в 2010 році 90% територій буде знаходитися там, технічні умови на підключення видаватися не будуть і свій будівельний розвиток місто зупинить.