Причина колапсу на ринку столичної забудови - не світова фінансова криза, подорожчання будматеріалів чи зменшення попиту через брак ліквідності у населення та банків. Усе - від можливого браку електрики.
Спершу розглянемо економічний фактор. Ціни на електроенергію встановлює НКРЕ, відповідно до інвестиційних програм «Київенерго», і закладає ці кошти в тариф. Крім цього, є затверджена плата за підключення до електромережі. Тож не важливо, чи то новий об’єкт, чи модернізація старого, якщо треба нові потужності - плати за підключення, каже голова правління ЗАТ «Компанія «Київенергохолдинг» Юрій Бондар. Ці гроші перераховуються на окремий рахунок «Київенерго», звідки гроші можуть бути зняті лише на розвиток мереж.
Отже кошти є. Що ж із об’ємами електрики, необхідними для розвитку міста? Вони, виявляється теж є. Номінальна потужність 3-х працюючих у Києві ТЕЦ - 1380 МВт. Тоді як споживання: влітку - 1100-1200 МВт, взимку - 1650-1700 МВт. Нестачу потужностей у період морозів місто купує із зовнішнього кільця і постачає споживачів безе збоїв.
Тож єдиною реальною загрозою нового будівництва в Києві є сам Київ, а точніше його земля, чи ще конкретніше - її відсутність. На сесію Київради 28-го серпня депутати вже винесли питання про затвердження схеми розвитку електромережі міста. Відповідно до якого Київзем має вивчити наявність на мапі міста «білих плям», по яких ще можна прокласти силові кабелі. Інакше в 2010 році 90% територій буде знаходитися там, технічні умови на підключення видаватися не будуть і свій будівельний розвиток місто зупинить.



Львовский аэропорт начнут реконструировать в начале 2009 года. Об этом отметил сегодня, 23 мая, во время заседания оргкомитета по вопросам подготовки и проведения на Львовщине Евро-2012 в.и.о. председателя Львовской ОГА Николай Кмить.
Он также отметил, что до конца этого месяца будет тендер по определению проектанта объекта. “Хотя проектный институт уже работает бесплатно над проектом, во время сегодняшнего заседания была создана комиссия, которая будет заниматься земельными вопросами, связанными с продолжением взлетной полосы аэропорта. У нас имеется две позиции: первое - это продолжение взлетной полосы до 2800 метров, чтобы во Львове могли садиться “Боинги 737″ всех модификаций, второе - продолжение взлетной полосы до 3200 метров для трансконтинентальных самолетов”, - отметил Н.Кмить.
“Вчера мы говорили с заместителем министра транспорта и связи Вадимом Гуржосом о вопросе аэропорта. Могу сказать, что Минтранс и городская власть должны в этом вопросе достичь понимания. Городская власть должна пойти на уступки в этом вопросе и обратиться к Президенту Украины относительно отозвания приказа о передаче аэропорта в коммунальную собственность”, - прибавил Н.Кмить.
Во время заседания также затрагивался вопрос закрытия аэропорта на время реконструкции. Мэр Львова Андрей Садовый категорически отметил, что аэропорт закрывать нельзя. “Мы можем его закрыть, но нужно подумать, насколько тяжело его будет открыть”, - отметил он.